І ми мали можливість в цьому переконатись. Ми- це «учнівський десант» ВПУ11 під керівництвом Ірини Сухінської та Ольги Пожар, що здійснив висадку у самому серці Гуцульщини- селищах Верховині і Криворівні. Завдання: почути, побачити якомога більше цікавого, отримати позитивні емоції, привезти хороший настрій додому. І нам це вдалось!
     Маршрут подорожі був продуманий до деталей. Першого дня ми здійснили підйом на гору Писаний камінь (висота 1230 м). Здається і небагато (адже наш «десант» неодноразово Говерлу підкорював), проте емоції були неймовірні. Уявіть собі відчуття нереальності, яке ми мали, підіймаючись у суцільному тумані. Приглушені м’які голоси, невиразні тіні в дощовиках, що , здається, виринають нізвідки, химерні обриси смерек і ще й 320-літній бук на додачу! Це було казково.

     Наступного дня нас чекала «культурна програма». Музей народних інструментів М. Іллюка дозволив нам поринути у неповторну атмосферу гуцульського ранку.

     Музей Параджанова зустрів цікавою колоритною говіркою пані Марії, справжньої легенди с. Верховини, яка вже десятиліттями плекає і береже пам'ять про одного з найвідоміших режисерів. Саме тут, у Верховині, живучи у звичайній гуцульській хаті, він «надихався» місцевим колоритом, слухав ні з чим незрівнянний м’який карпатський діалект, захоплювався яскравими традиціями гуцулів. Можливо, саме тому фільм «Тіні забутих предків» ввійшов до світової спадщини кінематографу.

     І нарешті, наше відкриття цього сезону: «Музей гуцульських старожитностей» у с. Криворівні. Організував його доцент історичних наук Ярослав Зеленчук, справжній фанат своєї справи. Музей існує від недавна, проте містить масу унікальних артефактів, що поєднуються у химерне плетиво історії регіону у буремному ХХ столітті.

     Справді, краще гір можуть бути тільки гори….
     Тому готуємось до нових вражень і відкриттів. Наступна висадка нашого «учнівського десанту» - Терношорська Лада та гора Піп Іван… Продовження буде))))